У зв’язку із збройною агресією рф проти України кількість людей, які шукають захист від воєнних дій за кордоном, збільшується. Найбільшу кількість таких людей наразі приймають країни Європи, які з огляду на складну ситуацію на території України запроваджують спеціальні програми допомоги.

Перетинаючи кордон держави-члена ЄС, людина може набути статусу біженця або має право отримати тимчасовий захист.

Такий статус мають право отримати усі громадяни України та члени їхніх сімей, які перетнули кордон України 24 лютого 2022 року або пізніше. Кожна держава-член Європейського Союзу на власний розсуд може прийняти рішення про надання тимчасового захисту громадянам України, які прибули до ЄС до початку війни з різних причин, таких як відпустка, відрядження або втеча від можливої війни.

Основним документом, який регулює отримання тимчасового захисту громадянами України регулює Директива 2001/55/ЄС. Беручи за основу норми, викладені в останній, кожна держава-член ЄС розробляє свої норми, які регулюють перебування таких осіб, виходячи із власного законодавства. Саме тому правила, які стосуються даного питання, можуть відрізнятися в залежності від території, на якій перебувають громадяни України, а отже є необхідність детально вивчати ці правила і стежити за змінами у них.

Відповідно до даної Директиви період тимчасового захисту становить один рік (до 4 березня 2023 року) і може бути автоматично продовжений двічі на шість місяців кожен, якщо причини для надання такого захисту не зникли, але не більше ніж на один рік (до 4 березня 2024 року). Водночас не виключається можливість продовжити термін ще на рік (до 4 березня 2025 року) або припинити тимчасовий захист, якщо ситуація в Україні покращиться, тобто можливе безпечне повернення її громадян.

При перетині кордону держави-члена ЄС державні органи останньої повинні повідомити особу про її право на тимчасовий захист. Процес отримання відповідного статусу максимально швидкий і спрощений. У різних країнах ЄС питаннями тимчасового захисту займаються різні агенції. Надання тимчасового захисту не виключає можливості звернення особи щодо отримання статусу біженця.

У громадян України, які вже виїхали закордон та отримали тимчасовий захист, може виникнути необхідність змінити країну, у зв’язку з чим виникає питання про отримання тимчасового захисту в іншій країні.

Згідно із Директивою, українці мають право переїжджати з однієї країни ЄС в іншу. Але є країни, які прийняли такі нормативно-правові акти, що не дозволяють надавати тимчасовий захист повторно, якщо громадянин України мав тимчасовий захист в одній із країн ЄС. До таких країн відноситься, наприклад, Швейцарія.

У випадку переїзду з однієї країни до іншої дозвіл на проживання та права особи в першій країні будуть анульовані. Нова країна повинна надати особі тимчасовий захист і новий дозвіл на проживання. Важливим при цьому є необхідність повідомити компетентні органи держави, у якій перебуває особа про подальший переїзд до іншої держави.

Розпочати готуватись до переїзду необхідно заздалегідь. Перш за все, особі необхідно звернутися до дипломатичної установи (посольства або консульства) держави, у яку остання планує переїжджати , з питанням щодо можливості повторного отримання тимчасового захисту. Після отримання позитивної відповіді необхідно анулювати тимчасовий захист у тій державі, де перебуває громадянин України. Це є головною і єдиною умовою, за якої можливо змінити країну, яка надає тимчасовий захист.