РБК-Україна пояснює юрист Юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Олександра Капітула

Питання функціонування застосунку «Резерв+» дедалі частіше постає перед його користувачами з огляду на різне трактування щодо обов’язковості наявності цього застосунку.

В практиці частіше виникають ситуації, коли посадові особи органів державної влади вимагають обов’язкову наявність застосунку «Резерв+» у військовозобов’язаних осіб. Частіше всього це пояснюється полегшенням взаємодії між самими військовозобов’язаними та територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Це випливає з наступного. Користувачі зазначеного застосунку можуть без відвідування ТЦК та СП самостійно вирішити питання стосовно оновлення військово облікових даних, отримання відстрочки від призову на військову службу, пошуку відповідного місця служби при бажанні укласти контракт на проходження військової служби тощо. В свою чергу зі сторони працівників ТЦК та СП полегшується обробка відповідних запитів та мінімізується час на опрацювання останніх.

Але чи правильним є теза про обов’язкову наявність кабінету в застосунку «Резерв+»? Аналізуючи законодавче підґрунтя даного питання ми виходимо з наступного.

Створення застосунку «Резерв+» стало результатом впровадження в законодавство України (Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів») норми, яка передбачає існування окремого електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста, за допомогою якого зазначені особи можуть в порядку електронної взаємодії оновлювати свої персональні дані, дізнаватися актуальну інформацію щодо перебування на військовому обліку тощо. Так, стаття 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» встановлює право особи «отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста», а також «звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру». В той же час, встановленого обов’язку щодо обов’язкової наявності такого кабінету в усіх осіб з числа призовників, військовозобов’язаних або резервістів, - в нормативно-правових актах немає.

Аналізуючи підходи держави до цифровізації та взаємодії громадян із органами державної влади, слід зазначити, що поява електронного кабінету у застосунку «Резерв+» не є унікальним явищем. Подібні інструменти існують і в інших сферах публічних відносин.

Так, наприклад, у сфері адміністрування податків та зборів діє Електронний кабінет платника податків, функціонування якого передбачене Податковим кодексом України (вимога підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України). При цьому обов’язку щодо обов’язкового використання такого кабінету законом не встановлено – особа має право подавати документи у паперовій формі шляхом особистого звернення.

Аналогічний підхід застосовується і в сфері соціального захисту населення. Зокрема, функціонує Електронний кабінет на порталі Пенсійного фонду України, де застраховані особи можуть переглядати інформацію про свій страховий стаж, розмір сплачених внесків, оформлювати запити чи заяви. Однак, і в даному випадку, відсутність реєстрації в такому кабінеті не позбавляє особу можливості отримувати відповідні послуги шляхом звернення безпосередньо до органів Пенсійного фонду.

Таким чином, електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, реалізований у застосунку «Резерв+» за своєю правовою природою є аналогічним інструментом цифрової взаємодії між громадянами та державою.

Відповідно, відсутність кабінету в застосунку «Резерв+» не може кваліфікуватися як порушення військовозобов’язаним законодавчих вимог. Єдиним наслідком у такому разі є необхідність особистого відвідування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для вирішення питань, які могли б бути врегульовані шляхом електронної взаємодії. Отже, «Резерв+» є інструментом зручності, а не обов’язку.

Чи замінює застосунок паперові варіанти військово-облікових документів?

Застосунок «Резерв+» не скасовує та не замінює паперові варіанти військово-облікових документів, а лише надає альтернативну можливість їх оформлення та використання. З 18 червня 2024 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа», електронний військово-обліковий документ, сформований у мобільному додатку «Резерв+», прирівняний за юридичною силою до паперового.

Згідно з пунктом 2 Порядку, затвердженого Постановою № 559, військово-обліковий документ може оформлюватися та видаватися у двох формах: в електронній формі – засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста, та у паперовій формі – на відповідному бланку, встановленому законодавством.

Таким чином, на законодавчому рівні закріплено паралельне існування обох форм військово-облікових документів. Вони є рівнозначними та обов’язковими до прийняття всіма уповноваженими органами. Перевірка чинності електронного документа здійснюється шляхом сканування QR-коду, що також визначено у вищезазначеному Порядку. Застосунок «Резерв+» також не усуває паперові документи з обігу, а лише запроваджує сучасний цифровий інструмент для зручності громадян.

Чи є відповідальність за відсутність на телефоні цього додатку?

Ні, жодної юридичної відповідальності за відсутність на телефоні додатку «Резерв+» законодавством України не передбачено.

Як зазначалось раніше, Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», зокрема ст. 14-1, закріплює право призовників, військовозобов’язаних та резервістів користуватися електронним кабінетом, але не встановлює обов’язку щодо його наявності чи використання. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 лише регулює порядок оформлення військово-облікових документів у паперовій та електронній формах, не встановлюючи санкцій за відсутність додатку.

Таким чином, застосунок «Резерв+» є скоріш інструментом зручності, який полегшує взаємодію з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, однак його використання є правом, а не обов’язком. У випадку відсутності додатку особа може отримати ті ж самі послуги у паперовій формі шляхом особистого звернення до ТЦК та СП.