Нещодавно Мінреінтеграції виступило з ініціативою щодо розширення підстав для розкриття банками банківської таємниці. Що саме і про кого зі своїх клієнтів фінустанови будуть повідомляти без судового рішення у відповідь на запит нотаріусів або Мін'юсту?

Анна Анісімова, юристка юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" в коментарі для Фокус зауважує, що Україна має низку міжнародних зобов'язань щодо боротьби з корупцією та фінансуванням тероризму, і розширення переліку підстав розкриття банківської таємниці допоможе уряду їх виконати.

Наскільки нагальною є необхідність розширення переліку підстав розкриття банками банківської таємниці, як це пропонує ініціатива Мінреінтеграції? Іншими словами, чому подібна ініціатива з’явилася саме зараз?

Мінреінтеграції вважає, що розширення переліку підстав розкриття банківської таємниці є нагальною потребою, оскільки це дасть змогу більш ефективно боротися зі злочинністю та допоможе врегулювати суспільні питання, такі як опіка над майном зниклих безвісти осіб, розшук та конфіскація майна підсанкційних осіб.

Так, подібні законодавчі зміни є частковою реакцією на агресивну поведінку росії, яка веде війну на території України та порушує суверенітет. У зв'язку з цим, Україна вживає заходів для зміцнення національної безпеки, боротьби з фінансуванням тероризму та інших злочинів, що можуть бути пов'язані з агресивною діяльністю країни-сусіда. Розширення переліку підстав розкриття банківської таємниці є одним з таких заходів. Також, Україна зобов'язалася виконувати ряд міжнародних зобов'язань з боротьби з корупцією та фінансуванням тероризму. Розширення переліку підстав розкриття банківської таємниці може допомогти уряду виконати свої зобов'язання в цих сферах.

Однак, такі зміни можуть мати свої ризики зловживань та порушень прав громадян, тому їх необхідно ретельно обговорювати та розробляти механізми контролю.

В Мінреінтеграції повідомляють, що законопроєкт, зокрема, покликаний спростити встановлення опіки над майном зниклих безвісти громадян. Як це питання вирішується зараз й що змінить вищеназвана ініціатива?

Зараз в Україні встановлення опіки над майном зниклих безвісти осіб є процесом, який включає в себе багато різних процедур та вимог. Зокрема, для встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи, необхідно отримати судове рішення про її оголошення безвісно відсутньою, яке може зайняти досить довгий час і складність у залежності від обставин справи.

Згідно з пропозицією Мінреінтеграції, розширення переліку підстав розкриття банківської таємниці дозволить нотаріусам без зайвих перешкод та затримок встановлювати опіку над майном зниклих безвісти осіб, що може зменшити термін її встановлення та зробити процес більш простим для громадян.

Проте, вищезазначена пропозиція стосовно розкриття банківської таємниці для встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи може проявитися негативно у випадку, якщо виявиться, що така особа не є безвісти зниклою, а просто не має можливості звернутися за своїми коштами через різні причини, такі як відсутність зв'язку з банком, відсутність необхідних документів для доступу до свого рахунку чи з інших причин.

Крім того, ініціатива може призвести до недостатньої захисту прав інших зацікавлених сторін, таких як спадкоємці зниклої безвісти особи, якщо вони з'являться пізніше.

Необхідно зауважити, що якщо рішення про встановлення опіки буде прийнято нотаріусом на підставі недостатньої чи неточної інформації, то є ймовірність, що права спадкоємців, а також інших зацікавлених сторін, будуть порушені.

Також, відповідно до ініціативи, за запитом Мінюсту банківська таємниця має розкриватися з метою розшуку майна, коштів та інших активів політичних партій, заборонених судом, підсанкційних осіб й під час розгляду справ щодо захисту інтересів України. Як подібні питання вирішуються зараз і яким чином ініціатива Мінреінтеграції має поліпшити процес розшуку й конфіскації майна підсанкційних осіб?

Наразі питання розкриття банківської таємниці для розшуку та конфіскації майна підсанкційних та інших осіб вирішується у рамках діючого законодавства.

Так, банківська таємниця може бути розкрита за запитом правоохоронних органів або суду в межах, визначених законодавством, зокрема Законом України «Про банки і банківську таємницю». Процес розшуку та конфіскації майна підсанкційних осіб та підозрюваних у корупції осіб може бути вкрай складним через наявність захисної схеми у вигляді відкриття банківських рахунків в іноземних країнах або використання інших приховувальних механізмів.

Розширення можливостей розкриття банківської таємниці Мін’юстом може допомогти виявити та конфіскувати майно цих осіб, що перебуває за кордоном. Зокрема, це може стосуватися відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії росії.

Ця ініціатива може бути корисною в здійсненні розшуку майна, коштів та інших активів, пов'язаних з підсанкційними особами та забороненими судом політичними партіями. Однак, успішність такого запиту залежатиме від дотримання процедур та правил, визначених законодавством, в тому числі від можливості здійснення ефективного контролю за використанням цієї інформації.

Крім того, існує можливість, що запити можуть бути надто широкими, або можуть стосуватися громадян, які не належать до підсанкційних осіб чи заборонених судом політичних партій, тоді це може стати проблемою для таких громадян.

Тому важливо використовувати цю ініціативу з дотриманням прав, відповідно до законодавства, а також забезпечити належний контроль та захист персональних даних при обробці інформації про банківські рахунки та інші активи.

Чи можуть виникнути ризики зловживань і які саме у випадку, якщо подібна ініціатива вступить в дію?

Розширення компетенції Мін’юсту може призвести до зловживань повноважень, а якщо доступ до банківської таємниці буде надто легким, то це може привести до корупції та зловживань владою.

Наприклад, можуть виникати ситуації, коли влада використовує ці повноваження для політичного переслідування опозиції або інших неприхильних груп, або ж забезпечення власних інтересів.

Тому важливо, щоб встановлення нових підстав для розкриття банківської таємниці супроводжувалось сильними гарантіями, що забезпечать права та свободи громадян, запобігатимуть зловживанням та недопущенню корупції.

Такі гарантії можуть включати захист особистої інформації, право на справедливий суд та відшкодування, а також прозорість та облік використання таких повноважень.

Крім того, можна виділити кілька потенційних негативних наслідків цих змін, ініційованих Мінреінтеграцією:

- недостатній захист персональних даних: збільшення кількості підстав для розкриття банківської таємниці може призвести до недостатнього захисту персональних даних банківських клієнтів. Це може спричинити витоки даних та інші проблеми з безпекою даних.

- втрата довіри: збільшення контролю над банківською таємницею може призвести до втрати довіри до банків. Якщо клієнти не будуть довіряти банкам, то це може негативно позначитися на фінансовій системі та правовій системі в цілому.

- зниження інвестиційного клімату: розширення повноважень Мін’юсту може знизити інвестиційний клімат в Україні. Інвестори можуть не бути зацікавлені у вкладеннях в країну, де їхні приватні дані можуть бути розкриті владою без належних гарантій.

Отже, важливо, щоб будь-які зміни у законодавстві щодо розкриття банківської таємниці були обґрунтовані і проводилися з урахуванням прав та законних інтересів осіб.