Які кардинальні зміни у зібранні, веденні, зберіганні, кредитних історій передбачає новий законопроект? (назвіть і прокоментуйте головні і важливі, на ваш погляд, норми, які вплинуть на становище/права потенційних позичальників).

Запропоновані зміни у законопроєкті спрямовані на модернізацію законодавства щодо діяльності бюро кредитних історій, підвищення захисту прав позичальників та контролю за ними, вдосконалення системи обміну кредитною інформацією та посилення наглядової ролі Національного банку України.

Кардинальними змінами у зібранні, веденні, зберіганні, кредитних історій стали такі:

1) Кредитна історія буде формуватися на підставі даних від Кредитора переданих до Бюро, проте тепер без попередньої згоди від позичальника, лише з письмовим повідомленням від кредитора;

2) Розширення переліку Отримувачів даних про кредитну історію. Дані позичальника зможуть отримувати не тільки банки та небанківські фінансові установи, а й інші суб'єкти, зокрема:

- страхові компанії;

- нотаріуси, якими заведено спадкові справи;

- банки, небанківські фінансові установи, інші суб’єкти господарської діяльності, які продають товари (надають послуги) з відстроченням або з розстроченням платежу;

- інші особи, право на отримання інформації, що становить кредитну історію яких, передбачене законодавством (колекторські компанії).

3) Розширення прав позичальників, зокрема додано можливість до кредитної історії долучати інформацію про небажання укладати нові кредитні правочини для захисту від можливих шахрайських дій та з’явиться чіткий механізм оскарження недостовірних даних у кредитній історії.

4) Кредитори будуть зобов’язані щомісяця оновлювати інформацію в кредитній історії, за кредитним правочином, що забезпечить доступ учасників ринку до актуальних даних.

5) Бюро кредитних історій зобов’язані своєчасно виправляти помилкові дані й забезпечувати надійний захист даних, зберігати кредитну історію протягом 10 років та протягом трьох років щодо дати та часу передачі йому інформації Кредитором та здійснення запиту про надання кредитного звіту, виду запитуваного кредитного звіту, надання або про ненадання кредитного звіту у відповідь на запит та належним чином знищувати кредитну історію.

6) З’явиться можливість транскордонного обміну даними між національними та іноземними бюро, що дасть змогу отримувати через бюро кредитних історій інформацію про заборгованість клієнтів перед іноземними кредиторами.

7) Кредитор має право передавати інформацію про кредитну історію до колекторських компаній з метою врегулювання простроченої заборгованості.

8) Розширення діяльності з ведення кредитних історій, державного нагляду та контролю у сфері кредитних історій. Удосконалення регулювання та нагляду за діяльністю Бюро, зокрема встановлення вимог до їх структури власності, керівників та системи внутрішнього контролю, що забезпечить належний рівень інституційної здатності Бюро надавати сучасні та якісні сервіси.

9) Нагляду Національним банком України за діяльністю з ведення кредитних історій та виконання вимог законодавства у сфері кредитних історій іншими учасниками кредитного ринку, зокрема, проєктом передбачено право застосовувати коригувальні заходи та заходи впливу за порушення зазначених вимог.

Як пропонується змінити обсяг інформації, яка уде міститися у кредитній історії, наскільки виправдані такі зміни і які потенційні ризики таких змін для суб’єкта кредитної історії?

Пропоновані зміни в обсязі інформації, що міститься в кредитній історії, мають як переваги, так і ризики для суб'єктів кредитної історії.

Законопроєкт першочергово розширяє інформацію про персональні дані фізичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме тепер у кредитній історії будуть міститися такі дані щодо них:

а) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності);

б) дата народження;

в) реквізити документа, що посвідчує особу;

г) адреса реєстрації або інформація про відсутність місця реєстрації;

ґ) адреса фактичного місця проживання;

д) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

е) унікальний номер запису в Єдиному демографічному реєстрі (за наявності такої інформації у Постачальника даних);

є) відомості про поточну трудову діяльність та повідомлений суб’єктом кредитної історії рівень доходів;

ж) відомості про цивільний стан суб'єкта кредитної історії та кількість осіб, які перебувають на його утриманні;

з) дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації та види діяльності фізичної особи – підприємця;

и) інформація про засоби зв’язку (номер телефону та/або адреса електронної пошти та/або адреса для листування) або інформація про відсутність засобів зв’язку.

Щодо юридичних осіб, то тут навпаки зменшується обсяг інформації, а саме тепер у кредитній історії буде міститися лише: повне найменування; місцезнаходження; дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації; ідентифікаційний код у ЄДРПОУ та основний вид господарської діяльності.

Також у новій редакції окремим пунктом виноситься додаткова інформація про суб’єкта кредитної історії щодо: процедури банкрутства та судової процедури, яка застосована до позичальника (про рішення суду, що набрало законної сили, прийняте у такій процедурі); смерті позичальника (серія та номер свідоцтва про державну реєстраціювідповідного акта цивільного стану, дату його видачі) та внесення відомостей про позичальника до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливихобставин.

З одного боку, розширення інформації щодо фізичних осіб, та фізичних осіб підприємців дозволить кредиторам точніше оцінювати платоспроможність позичальників та знизити ризики для фінансових установ.

Однак потрібно враховувати, що збільшення обсягу персональних даних також несе значні ризики для позичальників. Збір і зберігання такої детальної інформації створює загрозу витоку даних або їх неправомірного використання. Особливо важливою є можливість порушення приватності позичальників через доступ до особистої інформації, яка може бути використана для несанкціонованих цілей.

Як змінюється перелік видів діяльності, які можуть здійснювати кредитні бюро? Прокоментуйте можливі наслідки таких новацій.

Кредитні бюро, крім основної діяльності із ведення кредитної історії, відповідно до нового законопроєкту можуть провадити також іншу діяльність, а саме у них з’являється можливість надавати інформаційно-аналітичні послуги, в тому числі:

1) інформаційні послуги для мінімізації ризиків господарської діяльності та інформаційного забезпечення суб’єктів господарювання з використанням інформації з публічних реєстрів, інших баз даних, наборів даних, джерел, відкритих для публічного користування;

2) послуги з автоматизації бізнес-процесів суб’єктам господарювання з використанням інформації, що не складає кредитну історію, зокрема шляхом розробки відповідного програмного забезпечення;

3) інформаційні, комунікаційні, консультаційні та освітні послуги, зокрема послуги з бізнес-аналізу та обробки інформації, що не складає кредитну історію.

Щодо ймовірних наслідків, то запровадження таких новацій може позитивно вплинути на кредитні бюро, адже розширення спектру їхніх послуг підвищить їхню конкурентоспроможність та затребуваність на ринку. Це, у свою чергу, сприятиме зростанню прибутковості та зміцненню позицій бюро у фінансовому секторі. Водночас, у разі якщо бюро має повну обізнаність у послугах, які надає, суб'єкти господарювання зможуть отримати доступ до якісних аналітичних послуг, що дозволять їм підвищити фінансову грамотність, ефективніше керувати ризиками та ухвалювати обґрунтовані бізнес-рішення.

Хоч і законопроєктом передбачено, що для надання інформаційно-аналітичних послуг не використовується інформація з кредитної історії, проте одночасно надання і кредитних послуг, і бізнес-консультації можуть зачіпати конфлікт інтересів, якщо кредитне бюро все ж буде використовувати свою інформацію для надання своїх додаткових послуг та порушувати конфіденційність. Кредитні бюро можуть також не мати достатнього досвіду для ефективного надання нових послуг, таких як автоматизація бізнес-процесів, що може призвести до низької якості наданих послуг або збільшення витрат на їх впровадження.

Як потенційний кредитор може використовувати інформацію із кредитної історії і як це впливатиме на становище позичальника?

Потенційний кредитор може використовувати інформацію з кредитної історії позичальника з метою управління кредитним ризиком та дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та відповідно здатності позичальника виконувати зобов'язання.

Зважаючи на те, яку позичальник має кредитну історію, це буде по різному впливати на нього. Тобто, якщо позичальник має позитивну кредитну історію, це свідчить про його здатність відповідально ставитися до фінансових зобов'язань, що може полегшити отримання кредиту та покращити умови позики знижуючи процентну ставку.

З іншого боку, якщо кредитна історія позичальника має негативні записи, такі як прострочення або невиконані зобов'язання, це може ускладнити процес отримання нового кредиту. Кредитор може відмовити в наданні позики або запропонувати більш високу процентну ставку для компенсації підвищеного ризику. У деяких випадках може знадобитися додаткове забезпечення або поручительство, що ускладнює доступ до кредитних ресурсів.

Які права матиме суб’єкт кредитної історії і як вони змінюються?

Фактично у новому законопроєкті майже не змінилися права суб’єкта кредитної історії, проте передбачаються такі права:

1) Право на ознайомлення з кредитною історією, а саме з кредитним звітом, інформацією з реєстру запитів щодо кредитних історій) та у разі незгоди із зазначеною там інформацією має право на включення власних коментарів та виправлення інформації;

2) Право на додатковий захист, суб’єкт може укласти оплатний договір з бюро щодо повідомлення кредиторів про небажання укладати кредитні правочини, що допоможе уникнути можливого шахрайства;

3) Право на захист порушених прав. Позичальник, у разі порушення його прав бюро чи кредитором, може звернутися до суду.

Загалом такі зміни посилюють захист прав позичальників, зокрема через можливість блокування (попередження) небажаних кредитів і спрощення процесу виправлення помилкових даних у кредитній історії.

Законопроєкт передбачає можливість для позичальників повідомляти про небажання укладати кредитні угоди. Таку інформацію за бажанням клієнта можна буде внести до кредитного звіту. Чи дійсно це здатне захиститися від шахраїв?

Внесення до кредитної історії інформації про небажання укладати кредитні правочини може стати додатковим механізмом захисту від шахрайства, але він не є абсолютною гарантією.

До прикладу: Кредитори, які перевіряють кредитну історію позичальника, помітять застереження щодо небажання укладення кредитних правочинів та, ймовірно, мають відмовити у видачі кредиту без додаткової уточнюючої інформації. Також таким механізмом ускладниться діяльність шахраїв, адже для укладення кредитного договору потрібно перш за все відкликати таку заяву в усіх бюро, що також посилює захист.

Проте є причини з яких такий механізм може виявитися недостатнім для повноцінного захисту. Адже деякі мікрофінансові організації можуть давати позики без детальної перевірки та ознайомлення з кредитною історією. Усвою чергу шахраї можуть спробувати змінити статус такого небажання, якщо отримають доступ до особистих даних жертви.

Ну і заключною проблемою є той факт, що позичальнику потрібно оновити дані та подати такі заяви в усіх бюро кредитних історій, щоб захист був ефективним.

Таким чином, цей механізм може суттєво ускладнити шахрайські дії, але для повного захисту важливо також використовувати додаткові заходи безпеки: контроль за персональними даними, двофакторну автентифікацію для фінансових послуг та моніторинг кредитної історії.

Назвіть головні ризики нового закону для потенційних позичальників?

Головними ризиками для потенційних позичальників є ряд таких змін:

1) Розширення отримувачів даних про кредитну історію. Дані позичальника зможуть отримувати не тільки банки та небанківські фінансові установи, а й інші суб'єкти, зокрема:

- страхові компанії;

- нотаріуси, якими заведено спадкові справи;

- банки, небанківські фінансові установи, інші суб’єкти господарської діяльності, які продають товари (надають послуги) з відстроченням або з розстроченням платежу;

- інші особи, право на отримання інформації, що становить кредитну історію яких, передбачене законодавством (колекторські компанії).

2) Розширення обсягу персональних даних у кредитній історії. Адже створюється більша загроза витоку даних або їх неправомірного використання.

3) Обов'язкове щомісячне оновлення кредитної історії кредиторами. Тобто тепер необхідно постійно підтверджувати позичальником незмінності/змінності своїх персональних даних, кредиторам про чинні кредитні договори, фактично посилюється контроль за позичальниками, що у разі виникнення будь-яких прострочень чи порушень буде оперативно відображатися в системі, що може значно ускладнити отримання нових кредитів.

4) Користувачі зазначені вище тепер зможуть передавати інформацію, що складає кредитну історію до колекторських компаній з метою врегулювання простроченої заборгованості.