Команда «Муренко, Курявий і Партнери» успішно захистила інтереси відповідача у складному житловому та майновому спорі, який розглядався судами трьох інстанцій і завершився перемогою у Верховному Суді.

Справу супроводжувала старший юрист, адвокат Вікторія Косюк.

Суть спору

Позивач звернувся до суду з вимогами про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відповідачів із квартири, демонтажу паркану, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання однієї з осіб такою, що втратила право користування житлом.

Позиція позивача зводилася до того, що відповідачі нібито незаконно та самоправно користуються квартирою, не мають належних правових підстав для проживання та перешкоджають власнику у користуванні майном.

Фактично справа стосувалася не лише майнового спору, а й питання права людини на житло, оскільки позовні вимоги передбачали виселення осіб із приміщення, у якому вони проживали тривалий час.

Позиція захисту

Позиція сторони відповідача полягала в тому, що проживання у спірній квартирі не було самоправним.

Відповідачі вселилися до житла на підставі документів, виданих власником майна, зареєстрували місце проживання, тривалий час користувалися квартирою та брали участь в утриманні житла.

Ключовим у цій справі було довести, що позивач не підтвердив незаконність вселення відповідачів, не довів відсутність волі власника на їх заселення та не надав достатніх підстав для такого крайнього заходу, як виселення.

Окреме значення мало й те, що будь-яке виселення з житла повинно оцінюватися не лише формально, а й з урахуванням права особи на повагу до житла та принципу пропорційності втручання.

Рішення судів

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.

Апеляційний суд погодився з відсутністю підстав для виселення та змінив лише мотивувальну частину рішення в окремих аспектах.

Після цього позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, наполягаючи на скасуванні рішень попередніх інстанцій та задоволенні позову.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції погодився, що позивач не довів підстав для виселення відповідачів, не спростував висновків судів попередніх інстанцій та фактично просив переоцінити докази, що не належить до повноважень Верховного Суду.

Результат

Верховний Суд залишив без змін рішення суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині та постанову апеляційного суду щодо вимог про усунення перешкод у користуванні майном.

Касаційну скаргу позивача залишено без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Чому цей кейс важливий

Цей кейс демонструє, що виселення з житла не може бути автоматичним наслідком спору про право власності чи конфлікту між сторонами.

Позивач повинен довести конкретні обставини: незаконність вселення, відсутність правових підстав для проживання, наявність реального порушення свого права та пропорційність такого способу захисту, як виселення.

У цій справі суди всіх інстанцій погодилися, що таких підстав доведено не було.

Для клієнта це означало збереження права користування житлом та остаточне завершення багаторівневого судового спору на його користь.

MKP супроводжує складні житлові, майнові та цивільні спори, де важливо не лише знати закон, а й послідовно захищати позицію клієнта на всіх етапах судового процесу.