Заповнення податкової декларації це кропіткий і складний процес, який вимагає значної концентрації уваги. Але іноді, вже подавши декларацію, особа може згадати про незазначені або помилково зазначені дані. Саме тому важливим є строк, який надається для виправлення такої декларації та етапи такого виправлення.

Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться в раніше поданій податковій декларації, визначений ст. 50 Податкового кодексу України. Це загальне правило, яке поширюється на всіх платників податків, зокрема й на підприємців, які сплачують єдиний податок.

У разі самостійного виявлення помилок у раніше поданих Деклараціях, які призвели до заниження або завищення податкових зобов'язань, їх можна виправити такими способами (абз. 1 і 2 п. 50.1 ПКУ):

- подати нову звітну Декларацію (позначка в полі "Звітна нова") – у разі виправлення помилки до закінчення граничного строку її подання за звітний (податковий) період. Після цього раніше подана Декларація з помилками стає недійсною й набуває ознаки стану обробки "Історія подання".

- подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації (позначка в полі "Уточнююча") – у разі виправлення помилки після закінчення граничного строку її подання за звітний період;

- уточнити показники у складі поточної Декларації (з позначкою в полі "Звітна") за будь-який наступний звітний період, протягом якого було самостійно виявлено помилки минулих періодів.

Усі зроблені помилки потрібно виправляти у формі декларації, що діє на дату їх виправлення. При цьому у разі подання уточнюючої декларації до такої декларації мають бути подані усі додатки, передбачені для заповнення відповідних рядків декларації, незалежно від того, чи виправлялися показники цих рядків та додатків.

Зокрема, для осіб, які мають обов’язок подавати податкову звітність, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання або неподання такої звітності. Так, статтею 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. При повторному порушенні особа зобов’язана сплатити штраф у розмірі 1020 гривень.

Якщо особа, яка подала податкову декларацію і виявила в ній помилки, не виправила останні, відповідно до статті 50 Податкового кодексу України вона зобов’язана сплатити суму недоплати, яка виявилась під час перевірки декларації. Якщо помилка, яка виправляється, призвела до заниження податкового зобов’язання, то в загальних випадках відповідно до п. 50.1 ПКУ платнику податків доведеться сплатити не лише суму недоплати, а й штраф у розмірі 3 %.

У разі подання уточнюючого розрахунка суму недоплати і штраф у розмірі 3 % від такої суми необхідно сплатити до його подання. Якщо цього не зробити, за нормами п. 120.2 ПКУ до платника податків застосують штраф у розмірі 5 % від суми недоплати