Олександр Курявий, керуючий партнер юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» для РБК-Україна

Нещодавно Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України № 4630-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон), зареєстрований як законопроєкт № 13335. Документ набере чинності з 4 грудня 2025 року, після його офіційного оприлюднення в «Голосі України» 3 листопада 2025 року. Цей закон є важливим кроком у вдосконаленні системи бронювання військовозобов'язаних, особливо для підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) та тих, що визнано критично важливими для функціонування економіки в особливий період. Він усуває низку колізій чинного законодавства, дозволяючи оперативно залучати кваліфікованих спеціалістів, навіть за наявності проблем з військовим обліком.

1. Загальна суть змін: Розширення можливостей бронювання для критичних галузей

Закон вносить доповнення до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (стаття 25), Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (статті 4 та 5) та інших актів. Основна мета – забезпечити безперервну роботу стратегічних підприємств, де брак кадрів може загрожувати обороноздатності держави.

Ключова новація прийнятого закону: тимчасове бронювання на 45 календарних днів, яке застосовується автоматично з моменту укладення трудового договору з військовозобов'язаним працівником. Це стосується:

• Підприємств, установ та організацій, визнаних критично важливими відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 76 від 27.01.2023 (з оновленнями) – наприклад, енергетика, транспорт, IT-інфраструктура.
• Підприємств ОПК, перелік яких затверджується Міністерством стратегічних галузей промисловості України.

Бронювання оформлюється виключно через портал «Дія» (електронний кабінет роботодавця), що спрощує процедуру та мінімізує бюрократію. Воно не залежить від загальної квоти бронювання на підприємстві (зазвичай 50% від штату), що дозволяє гнучко залучати фахівців.

2. Як працюватиме на практиці: Порядок укладення договору та бронювання

На практиці механізм виглядає так:

Крок 1: Укладення трудового договору. Роботодавець укладає стандартний трудовий договір (відповідно до Кодексу законів про працю України, з урахуванням особливостей воєнного стану за Законом № 2136-IX). Одночасно встановлюється строк випробування – максимум 45 днів. Під час підписання договору працівник зобов'язується усунути порушення військового обліку (наприклад, оновити дані в ТЦК та СП або отримати військово-обліковий документ).

Крок 2: Автоматичне бронювання. З моменту підписання договору бронювання активується на 45 днів через «Дію». Підприємство подає електронний запит з додатком (список працівників), де вказуються посада, професія та обґрунтування критичності (згідно з критеріями КМУ). Перевірка проводиться Мінекономіки та Міноборони – зазвичай, у 1–3 робочі дні.

Крок 3: Моніторинг та продовження. Протягом 45 днів працівник має врегулювати статус (наприклад, пройти уточнення даних у ТЦК). Якщо порушення усунуто, бронювання може перейти в стандартне (терміном до 6 місяців, з можливістю продовження). Якщо ні – роботодавець має право розірвати договір (див. нижче).

Обмеження: Бронювання надається не більше одного разу на календарний рік одному працівнику. Воно не поширюється на осіб, притягнутих за кримінальними злочинами проти мобілізації (статті 336, 337 КК України – ухилення від призову).

Цей механізм покликаний вирішити проблему «лазівок»: досі підприємства не могли легально працевлаштовувати чоловіків з неоформленими документами, ризикуючи штрафами чи перевірками ТЦК. Тепер 45 днів дають «буфер» для легалізації, зберігаючи безпеку бізнесу.

3. Працевлаштування на оборонному підприємстві за наявності порушень військового обліку: Чи можливо?

Так, працювати на оборонному підприємстві можна навіть за наявності порушень військового обліку, і Закон прямо це регулює. Раніше такі випадки (відсутність військового квитка, неуточнені дані чи розшук за адмінпорушеннями) блокували бронювання, що призводило до «тіньового» працевлаштування або відмови в прийомі. Тепер:

Хто підпадає під нове правило? Військовозобов'язані, у яких:

• Відсутній або неналежно оформлений військово-обліковий документ (військовий квиток чи посвідчення).
• Не проведено постановку/зняття з обліку в ТЦК.
• Не оновлено персональні дані (адреса, стан здоров'я тощо).
• Перебуває в розшуку за порушеннями правил обліку (ст. 210, 210-1 КУпАП) чи законодавства про мобілізацію (але не кримінальних).

Практичні наслідки: Працівник отримує повний доступ до робочого місця, заробітної плати та соціальних гарантій з першого дня. Бронювання захищає від призову чи перевірки ТЦК на підприємстві. Однак це не «амністія»: працівник зобов'язаний сплатити адміністративний штраф (від 17 000 до 25 500 грн за ст. 210-1 КУпАП) та усунути порушення самостійно.

У разі невиконання – роботодавець може звільнити працівника з ініціативи (нова підстава в статті 5 Закону № 2136-IX): «неприведення військово-облікових документів у відповідність до законодавства протягом строку випробування». Це звільнення не вважається дискримінаційним, оскільки обумовлене воєнним станом і спрямоване на захист інтересів держави (сумісно зі ст. 24 Конституції України).

4. Врегулювання питання: Баланс прав роботодавця, працівника та держави

Закон гармонізує інтереси сторін:

• Для роботодавця: Зменшує ризики (немає потреби в попередньому бронюванні), але додає обов'язок контролювати процес (фіксація прогресу в «Дії»). Рекомендую вести внутрішній журнал моніторингу для уникнення спорів.
• Для працівника: Дає шанс на легалізацію без негайного призову, але з чіткими дедлайнами. Невиконання веде до звільнення, але не до автоматичного штрафу від роботодавця – відповідальність перед ТЦК залишається.
• Для держави: Збільшує кадри в ОПК (де дефіцит сягає 30–40%), стимулюючи мобілізацію через «паличку» відповідальності. Очікується, що це знизить «тіньову» зайнятість на 15–20%.

Висновок

Закон № 4630-IX – це прагматичний інструмент для підтримки обороноздатності, який робить трудові відносини гнучкішими без шкоди для мобілізації. На практиці він дозволить підприємствам ОПК оперативно залучати фахівців з «проблемним» статусом, даючи 45 днів на виправлення. Однак успіх залежить від оперативного впровадження цифрових інструментів та роз'яснень Міноборони. Рекомендуємо роботодавцям провести навчання кадровикам, а працівникам – негайно оновлювати дані в «Дії».