1) Як Податковий кодекс визначає поняття доходів фізосіб від продажу товарів та надання послуг і як в 2025 році оподатковуються такі доходи?

Податковий кодекс в розділі IV. детально визначає які податки і на що мають сплачувати фіз. особи.

Загальні правила визначають, що будь-який дохід фізичної особи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18%, а також військовим збором, якщо конкретні доходи прямо не звільнені від оподаткування чи для них не передбачено спеціальних умов.

Стаття 165 ПКУ містить перелік доходів, що не включаються до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платників податку. Надання послуг та продаж товарів не зазначений у цьому переліку.

Відповідно до формального тлумачення ПКУ, фізичні особи повинні включати доходи від таких продажів до своєї річної декларації та сплачувати з них податки.

2) Чи законно фізичній особі продавати товари (наприклад, старі меблі, книжки або прикраси ручної роботи) через майданчики (наприклад, ОЛХ чи інші сайти)?

Українське законодавство не забороняє фізичним особам продавати власні речі, такі як вживані меблі, книжки, одяг чи прикраси ручної роботи, через онлайн-майданчики. Однак чітко слід розмежовувати разові продажі особистих речей і регулярну діяльність, що має ознаки підприємництва. Стаття 42 Господарського кодексу України визначає, що систематичний продаж товарів або послуг є підприємницькою діяльністю, яка потребує державної реєстрації суб’єкта господарювання.

3) Які саме податки має сплатити особа, яка продає через онлайн-майданчики товари (або надає послуги - скажімо, грумінг), але не оформлена, як ФОП?

Фізична особа, яка здійснює продажі через онлайн-майданчики без реєстрації ФОП, зобов’язана сплачувати наступні податки:

ПДФО (податок на доходи фізичних осіб):

18% від бази оподаткування – щодо доходів, нарахованих у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами

5% бази оподаткування у випадках операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна

ВЗ (військовий збір):

5% під час дії воєнного стану, 1,5% у мирний час

4) Чи потрібно особам, які займаються онлайн-торгівлею та не мають оформленого ФОП, подавати щорічну декларацію? Які саме доходи мають бути включені в таку декларацію і коли її подавати?

Відповідно до статті 179 Податкового кодексу України, фізичні особи, які отримували доходи без реєстрації ФОП, мають обов'язок подавати щорічну декларацію про майновий стан та доходи. У декларації необхідно зазначити всі доходи, отримані протягом року, крім тих, які звільнені від оподаткування відповідно до ПКУ. Декларація повинна бути подана до податкового органу за місцем проживання до 1 травня року, наступного за звітним.

5) Були повідомлення, що податкова моніторить сайти (ОЛХ та інші) для виявлення так званих "ухилянтів від сплати податків". На ваш погляд, чи є у податкової ресурс відслідкувати десятки тисяч продавців через онлайн-платформи та чи виправдане використання ресурсу в напрямку притягнення до сплати податків, скажімо, осіб, які впродовж року через онлайн продали на 5 тис грн чи менше?

Останнім часом податкова служба дійсно активізувала контроль за діяльністю фізичних осіб, які здійснюють продажі через онлайн-платформи. Відомі випадки, коли податківці моніторять популярні сайти, щоб виявити системних «ухилянтів». Водночас, ресурс податкової обмежений, тому акцент робиться передусім на системних порушниках, що здійснюють регулярні продажі у значних обсягах. Випадки переслідування громадян, які продають разово на незначні суми (наприклад, до 5 тис. грн за рік) у нас не траплялися й зазвичай не є пріоритетом для перевірок.

6) Які штрафи та інші покарання передбачені для осіб, які без оформлення ФОП та сплати податків здійснюють регулярні продажі через онлайн-платформи?

Кодекс України про адміністративні правопорушення у статті 164 передбачає відповідальність за підприємницьку діяльність без державної реєстрації. Санкції включають штраф від 17 000 до 34 000 гривень з конфіскацією продукції, засобів виробництва та доходів, отриманих внаслідок такої діяльності. У разі повторного порушення протягом року штраф може сягати 85 000 гривень.