1. Чим, на вашу думку, пояснюється збільшення кількості податкових повідомлень-рішень щодо податку на нерухомість? Як, за вашими спостереженнями, змінилась практика стягування податку на нерухомість під час великої війни (плюси й мінуси для платників)?

Збільшення кількості податкових повідомлень-рішень щодо податку на нерухомість можна пояснити кількома чинниками. Перш за все, значну роль відіграє розвиток цифровізації податкового адміністрування. Державна податкова служба України вдосконалює свою систему збору та обробки даних, що дозволяє більш ефективно відстежувати платників податків та їх заборгованість. В результаті податкова служба отримує точнішу інформацію щодо власників нерухомості та вчасно виявляє порушення.

Також збільшення кількості податкових повідомлень можна пояснити зростанням потреби державного бюджету та необхідністю контролювати надходження податків, особливо у період після значних економічних труднощів. Актуалізація реєстрів нерухомості та вдосконалення обміну інформацією між ними дозволяє більш точно визначати осіб, які мають зобов'язання щодо сплати податків.

Щодо війни та її впливу на практику стягнення податку на нерухомість, можна виокремити як позитивні, так і негативні моменти. З одного боку, під час активних бойових дій та на територіях, які знаходяться під окупацією або сильно постраждали від атак, введено пільги для платників податків. Зокрема, згідно із Законом України № 3050-IX від 11 квітня 2023 року, було встановлено пільгу щодо звільнення від сплати податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке розташоване на окупованих територіях, територіях активних бойових дій або зруйноване внаслідок атак рф.

З іншого боку, під час війни було посилено контроль за своєчасною сплатою податку на нерухомість. Нарахування штрафів та пені стало частішим, а зростання податкових повідомлень-рішень може бути наслідком цього жорсткішого контролю. Тому платники податків, особливо в умовах економічної невизначеності, стикаються з додатковими фінансовими навантаженнями.

2. Чим, на вашу думку, можна пояснити невеликий обсяг фактичних оплат податку на нерухомість і відсутність значних стягнень в ході подальших дій податкових органів?

Невеликий обсяг фактичних оплат податку на нерухомість і відсутність значних стягнень можна пояснити кількома факторами. По-перше, складна економічна ситуація та фінансові труднощі громадян не дають змоги багатьом платити податки вчасно або й зовсім унеможлювлює їх сплату. По-друге, воєнний стан ускладнює ефективне примусове стягнення через нестабільність правової системи. Також значна кількість громадян виїхала за кордон, що ускладнює доставку податкових повідомлень. Крім того, зміна місця проживання та недостатня комунікація між платниками і податковими органами призводять до того, що багато хто не отримує своєчасну інформацію про свої податкові зобов'язання. Це все разом пояснює низький рівень сплати податків і обмежені стягнення.

3. З яких причин, за вашими спостереженнями, найчастіше не відбувались оплати (власники нерухомості виїхали за кордон, загинули, умисно ухиляються від оподаткування тощо)?

Невиплата податку на нерухомість часто пояснюється кількома причинами. Однією з основних є ненадходження податкових повідомлень-рішень через зміну місця проживання платників, особливо у разі виїзду за кордон або тимчасової відсутності. Це ускладнює комунікацію з ДПС та призводить до того, що платники не отримують своєчасну інформацію про свої зобов'язання.

Іншою причиною може стати загибель власників нерухомості без належного оформлення спадщини. Оскільки податкові зобов'язання переходять до спадкоємців після оформлення спадщини, відсутність цього процесу призводить до невиконання податкових обов'язків.

Також навмисне ухилення від сплати податків, коли власники свідомо ігнорують свої зобов'язання, наприклад, через бажання зекономити або недостатню перевірку податкових нарахувань. У цьому випадку, навіть якщо повідомлення надходять, платники можуть намагатися уникнути сплати.

Варто відзначити, що й помилки в нарахуваннях та необізнаність громадян про порядок сплати податку також сприяють невиплаті. Помилки можуть бути через некоректну обробку даних, а відсутність роз'яснень про процедуру сплати — через незнання громадянами своїх обов'язків.

4. Наскільки активно, за вашими спостереженнями, податкові органи через суди намагаються стягнути податок на нерухомість з людей, штрафи й пені за ним? Наскільки успішна така діяльність, скільки часу займає?

Податкові органи в Україні намагаються стягнути податок на нерухомість через суди, але звертаються до суду порівняно рідше. Основними причинами є здебільшого невеликі суми заборгованості, наявність більш значних справ, а також відносно низькі перспективи успішного стягнення. У ряді випадків податкові органи вибирають альтернативні методи, такі як перерахування заборгованості, що виключає необхідність звернення до суду.

У 2023-2024 роках, через збільшену потребу в бюджетних надходженнях, кількість позовів щодо стягнення податку на нерухоме майно зросла. Проте, суди в Україні є завантаженими, і розгляд таких справ може займати від кількох місяців до року. Більшість справ зазвичай завершуються на стадії переговорів або реструктуризації боргу, що веде до добровільної сплати заборгованості.

Зазначимо, що навіть якщо суд винесе рішення про стягнення, це ще не означає автоматичне виконання. Подальше стягнення відбувається вже в рамках виконавчого провадження, де з’ясовуються можливості реального стягнення коштів.

5. Як/завдяки чому, фізособам зазвичай вдається уникати сплати податку за нерухомість? Які це може мати наслідки в майбутньому?

Фізичним особам часто вдається уникати сплати податку на нерухомість через кілька основних причин. Одна з них — необізнаність щодо способів та шляхів сплати податку, що може призводити до несвідомого ухилення від виконання зобов'язань. Іншою причиною є неотримання податкових повідомлень-рішень, що стає наслідком зміни місця проживання або недостатньої комунікації з податковими органами. Деякі особи також оскаржують податкові повідомлення, що може затягнути процес сплати податку.

Існує ще один спосіб — використання пільг або надання доказів неможливості проживання в об'єкті нерухомості, що дозволяє звільнити себе від сплати податку. В деяких випадках платники просто не отримують повідомлення, що також сприяє ухиленню від податків.

У довгостроковій перспективі неплатежі можуть призвести до накопичення боргу, нарахування штрафів і пені. Можуть виникнути також обмеження на відчуження майна або інші санкції. Крім того, несплата податків негативно позначається на державному бюджеті, оскільки податки на нерухомість є важливим джерелом надходжень. Це може призвести до нестачі коштів у бюджеті і зменшення ефективності податкової системи, якщо несплата не матиме відповідних наслідків.

6. Чи трапляються випадки, коли податкові органи виставляють податок на нерухомість не тільки за останній рік, але й за минулі, чи намагаються податківці при цьому ще й стягнути штрафи (пеню)? Наскільки це законно й що слід робити людям?

Податкові органи мають право виставляти податок на нерухомість не лише за поточний рік, але й за минулі, проте вони можуть стягувати борги та штрафи лише за останні три роки. Це обумовлено позовною давністю, яка становить три роки для таких категорій справ. Якщо податкова намагається стягнути борг за періоди, що перевищують цей термін, то це буде незаконно, і стягнення таких сум не має правових підстав.

Податкові органи часто нараховують пеню на заборгованість. Якщо нарахована сума податку або штрафу здається невірною, громадянам слід звернутися до ДПС із заявою про перерахунок боргу. Також трапляються випадки, коли не враховуються пільги, наприклад, для майна, пошкодженого під час війни. У такому випадку варто звернутися до податкової служби для уточнення.

Якщо звернення до податкових органів не дає результату, наступним кроком є оскарження нарахованого боргу в суді. В судовому порядку можна оскаржити рішення щодо податку, штрафів або пені, якщо вважається, що вони були нараховані неправильно.

7. Наведіть приклади незвичайних кейсів щодо оподаткування нерухомості під час великої війни та поясність, чим вони мають закінчуватись/фактично закінчуються?

Одним із незвичних кейсів щодо оподаткування нерухомості під час великої війни є справа №200/2129/24, розглянута Донецьким окружним адміністративним судом 14 червня 2024 року, в якій юридична особа оскаржувала помилкове та надмірне нарахування податку на нерухомість на суму понад 15 мільйонів гривень. Суд визнав дії податкових органів, зокрема Головного управління ДПС у Донецькій області, протиправними та зобов'язав виправити помилки в нарахуванні податку. В даному випадку суд підтвердив, що податкові органи не правильно визначили податкові зобов'язання, що призвело до переплати. Внаслідок цього податкова служба повинна була здійснити коригування податкових зобов'язань.

Ще одним прикладом є ситуації, коли нараховують податок на нерухомість для об'єктів, розташованих на території активних бойових дій або тимчасово окупованих територій. Згідно з нововведеннями в податковому законодавстві, для таких об'єктів мають застосовуватися пільги, що звільняють від оподаткування. Однак на практиці нерідко виникають помилки в нарахуванні, і в таких випадках платники податків повинні звертатися до податкових органів для коригування податкових зобов'язань. У разі некоректного нарахування штрафів або податків платники можуть подати уточнюючу декларацію або оскаржити рішення в суді.

Ці випадки мають закінчуватися коригуванням нарахованих податків та відміною невірних штрафів, а також виплатою переплачених сум. Важливо, щоб платники податків були обізнані щодо можливих пільг і знали, як захистити свої права через адміністративні або судові органи.

8. Скільки судових позовів щодо стягнення податку на нерухомість з фізосіб подали податкові органи за 2021 рік, скільки – за 2022 рік, скільки – за 2023 рік, скільки – за 2024 рік, в 2025-му? Вкажіть будь ласка середні суми стягнень, якщо можна.

Точна статистика щодо кількості судових позовів податкових органів з питань стягнення податку на нерухомість за 2021-2025 роки, на жаль, не є доступною, оскільки податкові органи не публікують звіти про такі справи. Проте можна відзначити, що кількість позовів зросла в 2023-2024 роках через підвищену потребу в поповненні бюджету та посилення контролю за сплатою податків.

Стягнення через суди не є пріоритетом для податкових органів, і часто закінчується досягненням компромісу або реструктуризацією боргів. Якщо розглядати судову практику за найближчі роки, середні суми стягнень варіюються залежно від типу нерухомості. Так, для квартир це може бути орієнтовно від 500 до 3 000 гривень, для будинків – 20 000 – 50 000 гривень, а для комерційних об'єктів суми можуть бути значно вищими та сягати кількох мільйонів гривень.