"30" червня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набере чинності «01» серпня 2023 року. Зміни до Податкового кодексу України та інших законів України полягають у повернені довоєнної системи оподаткування.

Із повернення довоєнної системи бізнес втратить можливість для ФОПів та юридичних осіб, які є платниками єдиного податку ІІІ групи, сплачувати єдиний податок у розмірі 2% від суми доходу; добровільно сплачувати єдиний податок для ФОПів І-ої та ІІ-ої груп.

Водночас Міністерство фінансів зазначило, що для держави повернення довоєнної системи оподаткування бізнесу дозволить збільшити податкові надходження до бюджету України у розмірі 8 млрд гривень у 2023 році. Даний прогноз виступає додатковим гарантом фінансової спроможності України для МВФ та очікуваним підґрунтям забезпечення армії. Також підкреслюється, що такі зміни необхідні для виконання зобов’язань Україною в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від «08» грудня 2022 року.

Ми, як юридична компанія, відчули значне збільшення бажаючих зареєструвати бізнес на 2% під час війни. Люди сприйняли 2% ставку як можливість спроби реалізації бізнес-ідей на які вони не наважувалися до війни. Розуміючи необхідність наповнення бюджету вважаю доцільним дозволити певним групам підприємцям залишитися на ставці 2%, для того щоб їх бізнес продовжив свій розвиток, адже в довгостроковій перспективі це дозволить державі заробити більше.

Сама природа підприємця на спрощеній системі оподаткування передбачає що він не отримує надприбутки. Кожен відсоток суттєво відображається на його бюджеті, тому навіть додаткові 3% під час війни та нестабільної економіки можуть мати вплив та його виживання.

Також повертаються штрафні санкції за порушення порядку використання РРО/ПРРО і частково повертаються податкові перевірки.

Державна податкова служба України, коментуючи зміни зазначила про продовження мораторію на проведення документальних перевірок платників податків та перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім перевірок пов’язаних із:

- бюджетним відшкодуванням;

- заявою та/або скаргою платника податків;

- ліквідації бізнесу;

- запереченням до акту;

- дисциплінарним провадженням;

- трансферним ціноутворенням;

- міжнародним оподаткуванням;

- перевірками нерезидентів;

- валютним законодавством.

Частина великих підприємців заявляли про тиск на них з боку правоохоронних та податкових органів під час війни. Особливої уваги ця тема заслуговує останні місяці.

Зрозуміло, що під час перевірок можуть виявитися порушення, включаючи випадки корупції, це може покращити стан управління державних ресурсів і збільшити довіру громадян до державних органів.

З іншої сторони та система перевірок, яка є зараз є небезпечною для бізнесу та інвесторів. У Європі є досвід впровадження е-аудиту, коли електронна система в автоматичному режимі забезпечує обмін інформацією та документами між бізнесом та податківцями і постійно здійснює контроль.

Неодноразово бізнес заявляв, що система перевірок, на ряду з відсутністю системи залучення інвестицій, які у нас залишилися з радянського союзу призводять до зниження інвестиційного потоку в країну та відтоку капіталу до більш сприятливих ринків.

Щодо мінусів податкових перевірок в Україні, можна сказати наступне - податкові перевірки - це завжди додатковий тиск на бізнес. Окрім цього це додаткове навантаження і на фіскальні органи. Враховуючи дію в Україні негласного правила "презумпції винуватості платника податків" та нерідкі випадки плати перевіряючим хабарів на місцях, в результаті сама держава зменшує інвестиційну привабливість України для інвесторів ззакордону та збільшує відхід бізнесу у тінь.