24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією рф проти України Указами Президента України на території України було введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.

Олександра Капітула юристка юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери"

Відповідно до зазначених Указів на території України почав проводитися комплекс заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, в тому числі і щодо ведення військового обліку військовозобов’язаних.

Останньою редакцією Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтею 21 встановлені загальні обов’язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Зокрема, встановлено загальних обов’язок підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку, а також забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, на збірні пункти та до військових частин. Обов’язки, визначені цією статтею, визначають порядок дій роботодавця щодо вже працевлаштованих осіб, окремо не окреслюючи правила, якими роботодавцю необхідно керуватися у разі прийняття на роботу нових працівників.

Для цього потрібно звернутися до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року (надалі – Порядок).

Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року (надалі – Порядок), військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров’я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Відповідно до п. 16 Порядку військовий облік поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Перші два передбачають облік відомостей стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їхнього проживання – як задекларованим, так і фактичним.

Що ж стосується третього виду військового обліку, то відповідно до абз. 4 п. 16 Порядку персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Слід зазначити, що взяттю на такий облік відповідно до п. 21 зазначеного Порядку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Окрім іншого, обов’язковою умовою взяття вищезазначених категорій громадян на персональний військовий облік є попереднє взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

п. 34 Порядку узагальнює положення попередніх норм та ставить крапку у вирішенні питання, чи можливе працевлаштування вищезазначених категорій осіб, які з певних причин не перебувають на військовому обліку. Так, з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, визначеного у пункті 20 цього Порядку, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Якщо кандидат на посаду не надає інформацію про стан свого військового обліку, роботодавець згідно Порядком не має права прийняти такого працівника на роботу.

Окремому дослідженню підлягає питання взяття на військовий облік жінок, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.

Згідно із п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 07.10.2022 року жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.

Цей пункт Закону скасовує норму, яка діяла раніше, відповідно до якої жінки, які мають вищезазначені спеціальності, могли працевлаштовуватися без перебування на військовому обліку.

Із набранням змін до законодавства про мобілізацію та мобілізаційні обов’язки перебування зазначених категорій жінок на військовому обліку стає обов’язковим, а отже – з моменту взяття їх на облік вони стають військовозобов’язаними і на них починають розповсюджуватися норми, які стосуються умов працевлаштування військовозобов’язаних.

Отже, аналізуючи вищевикладене, роботодавець не може працевлаштовувати жінок з медичною або фармацевтичною освітою, які попередньо не прибули самостійно до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних.

Якщо ж говорити про жінок, які вже є працевлаштованими, але не перебувають на військовому обліку за певних обставин, відповідно до п. 51 Порядку керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки про жінок, які працюють у зазначених органах, на підприємствах, в установах та організаціях.

Варто також зазначити підстави, за яких роботодавці можуть притягатися до відповідальності за порушення правил військового обліку.

Роботодавцю, який працевлаштовує працівника без підтвердження того, що він перебуває на військовому обліку, загрожує адміністративна відповідальність, передбачена статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це саме стосується й особи, яка не встала на військовий облік.

Так, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100 -8 500 грн) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 25 500 грн).