Муренко, Курявий і Партнери




Муренко, Курявий і Партнери


Пояснення суті «соєвих правок» та їхньої проблеми для агроринку

КОМЕНТАР КЕРУЮЧОГО ПАРТНЕРА «ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «МУРЕНКО, КУРЯВИЙ І ПАРТНЕРИ» ОЛЕКСАНДРА КУРЯВОГО ДЛЯ ВИДАННЯ THE PAGE

КОМЕНТАР КЕРУЮЧОГО ПАРТНЕРА «ЮРИДИЧНОЇ КОМПАНІЇ «МУРЕНКО, КУРЯВИЙ І ПАРТНЕРИ» ОЛЕКСАНДРА КУРЯВОГО ДЛЯ ВИДАННЯ THE PAGE

«Соєві правки» — це законодавчі зміни до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких сільськогосподарських культур», внесені Законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, який набрав чинності 4 вересня 2025 року. Суть полягає в запровадженні 10% експортного мита на сировинну сою та ріпак з метою стимулювання внутрішньої переробки та зменшення експорту сировини. Проблема для учасників ринку: відсутність чіткого механізму диференціації між виробниками та трейдерами призвела до блокування експорту, різкого падіння внутрішніх цін (на 10–15% для сої та ріпаку), накопичення запасів на елеваторах та ризику невиконання контрактів, що загрожує фінансовим втратам аграріїв та трейдерів.

Оцінка ситуації з експортом сої та ріпаку станом на жовтень 2025 року та перспективи на митниці.

Станом на початок жовтня 2025 року експорт сої та ріпаку практично паралізований: обсяги оформлення на митниці мінімальні (менше 1% від типових), судна з вантажами стоять у портах через вимогу сплати 10% мита від усіх експортерів. Очікується, що з 3 жовтня урядовий комітет розгляне механізм звільнення виробників, що дозволить розблокувати процес. На митницях тривають перевірки без чітких критеріїв, з ризиком затримок та штрафів; операторам ринку рекомендується готувати документи для підтвердження статусу виробника, аби уникнути накопичення боргів.

Вимога мита від усіх суб’єктів: чи відбувається це та причини.

Так, з 4 вересня 2025 року митні органи вимагають сплату 10% експортного мита від усіх декларантів сої та ріпаку, незалежно від статусу, попри норму закону про пільги для виробників. Причина — відсутність затвердженого Кабміном механізму підтвердження статусу товаровиробника, що призводить до формального застосування ставки до всіх. Це суперечить наміру законодавця, але митниця діє в межах чинних правил, доки не з’явиться підзаконний акт; бізнес має право оскаржувати такі рішення в адміністративному чи судовому порядку.

Доведення статусу виробника на митниці та особливості для комбінованих операторів.

Для доведення статусу товаровиробника та уникнення мита суб’єкт повинен зареєструватися в Державному аграрному реєстрі (ДАР), внести дані про посіви сої/ріпаку (площі, обсяги) та отримати сертифікат від Торгово-промислової палати України на основі цих даних. Пакет включає: витяг з ДАР, договірні документи на землю, акти приймання зерна. Для компаній, що експортують власну продукцію та виступають трейдерами, застосовується розмежування: пільга діє лише для власного врожаю (з підтвердженням походження), а трейдерські партії обкладаються митом; рекомендується вести окремий облік лотів для уникнення.

Наслідки для агробізнесу, ризики та вразливі сторони.

Ситуація загрожує агробізнесу фінансовими втратами через падіння цін (на 2000–3000 грн/т для сої, 1500 грн/т для ріпаку), накопичення 1–2 млн т запасів та потенційний зрив 20–30% міжнародних контрактів з ЄС і Азії. Малі фермери (до 500 га) постраждають найбільше через зниження доходів на 15–20% та обмежений доступ до кредитів; трейдери ризикують штрафами та логістичними збитками. Виграш отримають переробники (дешевша сировина для олійноекстракційних заводів), але загалом ринок може втратити 500–700 млн дол. експорту в 2025/26 МР.

Перспективи повернення сплаченого мита та шляхи.

Виробники мають перспективи повернення сплаченого мита через адміністративне оскарження рішень митниці (в ДМС протягом 10 днів) або судовий позов до адміністративного суду (строк — 6 місяців). Очікується затвердження механізму компенсації Кабміном до кінця жовтня 2025 року на основі даних ДАР, що дозволить автоматичне відшкодування (понад 200 млн грн уже сплачено). Рекомендується фіксувати платежі та документи походження для успішного стягнення.

Можливість відкату ситуації, зупинки мита та оптимальний шлях розв’язання.

Відкат можливий через скасування мита Законом про внесення змін до Закону «Про ставки вивізного мита…» зареєстрований 23 вересня 2025 року, який пропонує повне скасування до 2030 року. Цей законопроєкт має перспективи до голосування у Верховній Раді в жовтні–листопаді за умови тиску асоціацій (УКАБ, EBA). Альтернатива — ветування чи конституційне подання, але закон уже чинний. Найкращий шлях: колективне лобіювання бізнесом через Мінагрополітику для затвердження пільг для виробників та тимчасового мораторію, аби уникнути конфлікту з Угодою про асоціацію з ЄС.