Чи внормовує сучасне законодавство питання купівлі та продажу криптовалют? 

Наразі можна говорити лише про підписаний Президентом України Закон України «Про віртуальні активи» від «15» березня 2022 року. Набрання чинності даного закону пов’язане з внесенням змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Саме в цьому законі криптовалюта згадується як віртуальний актив, де законодавець тлумачить його як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі.

Фактично відносини на криптовалютних біржах не врегульовані жодним нормативним актом, що унеможливлює захист інтересів учасників таких відносин. Оскільки криптовалюта є видом валюти, будь-які цивільно-правові відносини із використанням її як способом розрахування не охороняються законом.

Крім того, оскільки Україна отримала статус кандидата на членство в Європейський Союз, українське законодавство щодо регулювання обігу криптовалюти має відповідати європейським стандартам, зокрема стандартам МіСА.

Чи заборонено банкам обслуговувати клієнтів, що купують та продають криптовалюти?

Враховуючи те, що діяльність на криптовалютних біржах прямо не заборонена законом України, банкам та фінансовим установам не заборонено обслуговувати клієнтів даної сфери діяльності.

Втім, банки, відповідно до Додатку 19 до Постанови Національного банку України №65 про фінансовий моніторинг, для оцінки потенційного клієнта керуються критеріями ризику за типом клієнтів. Одним із основних критерій є діяльність клієнта та розмір його доходів (активів) які повинні бути підтверджені відповідно до законодавства та оподатковуватись згідно з порядком Податкового кодексу України.

Дотримання особою правил оподаткування та наявність в неї підтвердження джерела походження таких грошових коштів виключає випадку розірвання банком з особою ділових фінансових відносин.

Якими на даний час є законні підстави у банку розірвати договір із клієнтом-фізичною особою та заблокувати акаунт в інтернет-банкінгу? 

Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про платіжні послуги», та Постанови Національного банку України №65 про фінансовий моніторинг підставами для розірвання договору з клієнтами банку є наступні:

- порушення умов договору;

- порушення вимог законодавства в сфері підприємницької діяльності;

- порушення податкового кодексу;

- відсутність підтвердження джерела походження грошових коштів;

- підозрілі фінансові операції;

- підозра в легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- підозра у фінансуванні тероризму та фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення.

Крім того, блокування акаунту в інтернет-банкінгу здійснюється на підставі підозри в шахрайських схемах. Зокрема, мова йдеться про випадки, коли особа чи банк має підстави вважати, що шахраї незаконним шляхом отримали доступ до банківського рахунку клієнта банку.

Говорячи про осіб, які займаються купівлею-продажем криптовалюти – банки мають право розірвати з ними ділові відносини, якщо вони мають підозрілу постійну активність фінансових операцій на їх рахунку без відповідних підтверджуючих документів про походження таких грошових коштів та порушують податковий кодекс.

Якими є рекомендації Нацбанку щодо обслуговування рахунків фізосіб, які регулярно здійснюють платежі на рахунки криптобірж та виводять кошти на свої рахунки в українських банках?

Оскільки на сьогодні українське законодавство не регулює таку діяльність осіб, при цьому прямо не забороняє провадження діяльності на криптовалютних біржах, Нацбанк не має офіційних рекомендацій щодо обслуговування банками та фінансовими установами клієнтів такої сфери діяльності.

В даній відповіді також варто додати, що Національний банк України не регулює діяльність криптовалютних бірж, Нацбанк регулює діяльність банків та фінансових установ як надавачів платіжних послуг. До того ж банки мають право розробляти свої внутрішні правила та розробляти свої критерії ризику за типами клієнтів та їх фінансових операцій.

В загальному банки та фінансові установи при обслуговуванні клієнтів керуються вищезгаданими законами України, Постановою Нацбанку №65 та власними внутрішніми правилами.

Чи вважаються для фінмоніторингу банку особами з високим ризиком ті, хто купує та продає криптовалюту? Чи існує ліміт суми, після якої особа може перейти в категорію клієнтів із високим ризиком?

Так, особи які провадять діяльність в сфері купівлі-продажу криптовалюти знаходяться в групі ризику для банку. Такий тип клієнтів банку можна прирівняти до клієнтів, зазначених в ч. 14 пп. 4 п. 3 Додатку 19 до Постанови Національного банку України №65 про фінансовий моніторинг та тлумачиться законодавцем як клієнт, який провадить діяльність, яка пов’язана з віртуальними активами (є постачальником послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів).

Це виглядає наступним чином – особа користується популярною платіжною системою «р2р» та отримує регулярні платежі від інших осіб у великій кількості, не звітуючись за отримані грошові кошти. Що при цьому бачить банк?

1. підозрілі фінансові операції – особа отримує регулярні платежі, не маючи офіційного доходу або маючи офіційний дохід в рази менший;

2. відсутність підтверджуючих документів джерела походження таких грошових коштів;

3. уникнення особою правил оподаткування доходів;

4. провадження особою підприємницької діяльності без відповідної державної реєстрації.

При проведенні фінансового моніторингу банк має право звернутись до будь-якої особи-клієнта для перевірки походження джерела коштів на її рахунку будь-якого розміру, як 100 гривень, так і 10 000 гривень. Обов’язок банку перевірки походження джерела виникає при здійсненні клієнтом фінансової операції розміром 400 000 гривень.

Тобто особа, яка провадить діяльність в сфері купівлі-продажу криптовалюти та відповідає вищезазначеним критеріям – підпадає в категорію клієнтів із високим ризиком.

Якщо у клієнта є усі підтвердні документи щодо його угод, то чи може він оскаржити рішення банку щодо розірвання договору?

Якщо особа має всі належні документи для підтвердження походження джерела грошових коштів, сплачує податки, належним чином зареєстрований та провадить діяльність, яка не суперечить законодавству – така особа може оскаржити рішення банку щодо розірвання з ним ділових відносин.

Водночас за відсутності нормативного регулювання провадження діяльності купівлі-продажу криптовалюти та переліку нормативно-визначених документів для підтвердження зайняття законною діяльністю, оскаржити таке рішення банку є складним процесом. Тому зазвичай така особа відкриває рахунок в іншому банку.

Чи існує судова практика в напрямку розірвання банками договорів із клієнтами-фіз.особами?

Як неодноразово було зазначено, відсутність законодавчих норм регулювання діяльності криптовалютних бірж виключає можливість фізичних осіб оскаржувати таке рішення в судовому порядку, оскільки така судова тяганина може тривати місяці. Але це не виключає можливість особи подати відповідний позов на рішення банку про розірвання з ним договору.

Зазвичай предметом судового спору між банком та фізичною особою є неналежне виконання особою умов кредитного договору або неналежне виконання обов’язків банком.

Оскільки сьогодні ринок надавачів платіжних послуг є масштабний та особа не обмежена у користуванні послугами іноземних банків – такої судової практики досить небагато.