24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією рф проти України указами Президента на території України було введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до цих указів на території України почав проводитися комплекс заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, зокрема і щодо ведення військового обліку військовозобов’язаних.

Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року (далі — Порядок) військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти й охорони здоров’я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ №563 від 16 травня 2024 року, Порядок доповнено новими нормами, які визначають, серед іншого, й особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, був встановлений обов’язок громадян щодо уточнення військово-облікових даних, відповідно до якого усім військовозобов’язаним необхідно уточнити військово-облікові дані протягом 60 днів.

З огляду на викладене вище постає питання про встановлення відповідальності за порушення не тільки призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, але й загалом порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

19 травня 2024 року набув чинності Закон України №3696-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з положеннями цього Закону збільшенню підлягають не тільки строки притягнення до адміністративної відповідальності, але й розмір стягнень за порушення відповідних норм.

Так, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період порушень правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (зокрема, у разі порушення обов’язку громадянами вчасно встати на облік або оновити свої військово-облікові дані).

Відповідно до зазначеної статті порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400–5100 грн). Повторне порушення цих правил тягне за собою штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100–8500 грн), а зазначені вище дії, вчинені в особливий період — штраф від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000–25 500 грн).

У ст. 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Да таких дій, зокрема, може належати неявка громадян за повісткою про первинний виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Порушення зазначеного вище законодавства також тягне за собою накладення штрафу, який з 19 травня 2024 року обчислюється у таких розмірах: накладення штрафу на громадян від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100–8500 грн) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб і громадських об’єднань — від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000–25 500 грн). Якщо ці дії вчинені повторно, накладається штраф на громадян від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500–11 900 грн) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб і громадських об’єднань — від 1500 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500–34 000 грн). В особливий період вчинення зазначених вище дій тягне накладення штрафу на громадян від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000–25 500 грн) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб і громадських об’єднань — від 2000 до 3500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000–42 500 грн).

Варто нагадати, що правопорушення, визначені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, розглядаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі СБУ або СЗРУ), а повноваженнями щодо накладення стягнення за вчинення правопорушень наділяються керівники таких формувань.