Муренко Нікіта - керуючий партнер

2025 рік демонструє зміщення фокусу в сфері захисту бізнесу в Україні. Якщо раніше ключовими запитами був супровід під час обшуків чи блокування рахунків, то сьогодні клієнти дедалі частіше цікавляться превентивними механізмами. І найчастіше — саме щодо захисту від дій держави. Що ж до інвестиційних або шахрайських ризиків, то український бізнес переважно реагує постфактум.

Системність ризиків як головний виклик

Одним із ключових викликів 2025 року стала системність нових загроз. Наприклад, тиск з боку банків у контексті фінансового моніторингу вже не виняток, а буденність. Клієнти щомісяця звертаються з кейсами, коли їм необґрунтовано блокують рахунки, вимагають податкову історію п’ятирічної давності або розривають договірне обслуговування.

Повернення контролюючих органів

Другою тенденцією стало активне повернення контролюючих органів «до гри». Якщо у 22-23 роках ДПС, СБУ та БЕБ діяли обережніше, то сьогодні кількість перевірок, запитів і обшуків стрімко зростає. Клієнти все частіше просять:

• перевірити власну корпоративну структуру;
• розробити алгоритм дій, щоб не допускати обшуків чи блокування рахунків;
• надати «антикризову папку» для дій у непередбачуваних ситуаціях;
• провести аудит ділових зв’язків на предмет санкційних та «підозрілих» осіб.

Окремий запит - проблеми з ТЦК, коли бізнесу важливо дотриматися законодавства і мати гарантії, що ключовий працівник не буде мобілізований.

Хаотизація правозастосування

Третя загроза - хаотизація правового поля і втрата бізнесом довіри до передбачуваності рішень держави. Якщо у 2022–2023 роках держава намагалася зберігати баланс, то у 2025 році вона дедалі більше вимагає, але не завжди пропонує зрозумілі правила гри.

Від раніше згаданих проблем, коли банки виступають квазі-регуляторами, ТЦК чи податкова однобоко трактує норми права до підвищення податків заднім числом.

Шляхи адаптації

У таких умовах основна небезпека — не конкретний орган чи рішення, а розмитість «правил гри». Бізнес втрачає опору: що працювало вчора, сьогодні не гарантує безпеки. Замість інвестувати в розвиток, компанії витрачають ресурси на «подвійний захист».

Відповідь на ці загрози — новий рівень юридичного управління ризиками. Лише так можна захистити активи та уникнути «сірої зони», з якої важко повернутися.

Конфлікти бізнесу з державою: нова хвиля протистояння та дієвість інструментів захисту

Чи можна говорити про нову хвилю конфліктів бізнесу з державою? Так. І вона вже триває. Але ця хвиля - інша, ніж та, що була у 2010-х. Це не конфлікти з податковими інспекторами «в полі». Це боротьба з державою як системою, що намагається жити в умовах війни, але без інституційної зрілості.

Основні точки зіткнення:

• фінмон - коли бізнес безпідставно обмежують у доступі до власних коштів;
• податкові донарахування за старими схемами трансфертного ціноутворення або «ніколи не задекларованими» підходами;
• податки заднім числом: непередбачувані зміни в законодавстві створюють додатковий тиск;
• зловживання у кримінальному процесі - відкриття проваджень «на замовлення» без достатньої правової підстави чи використання мобілізації, як інструменту залякування адвокатів;
• блокування товару на митниці - часто через надумані підстави або зміну підходів до класифікації товару;
• невиправдані штрафи держорганів, пов’язані з трудовими відносинами, охороною праці чи військовим обліком.

Чи є ефективні інструменти захисту?

Є. Але вони працюють лише за умови:

1. наявності сильної юридичної позиці: компанії повинні мати чітку правову стратегію та документацію, що підтверджує їхню правоту;
2. проактивної роботи з доказами: збір і підготовка доказової бази ще до виникнення конфлікту є ключовим фактором успіху.

У судовому порядку бізнес може вигравати справи, хоча основна проблема - затягування процесів. Наразі суд залишається найефективнішим способом захисту. Поза судом компанії можуть використовувати адвокаційні стратегії та формувати прозору публічну позицію щодо тиску чи неправомірних дій держави. Однак без міцного юридичного підґрунтя ці інструменти втрачають сенс.

Рекомендації для бізнесу

Щоб адаптуватися до цих викликів, бізнесу варто:

1. інвестувати в превентивні заходи, такі як регулярний юридичний аудит;
2. співпрацювати з юридичними партнерами для розробки стратегій захисту;
3. використовувати медіацію для вирішення спорів, якщо це можливо.

Нова хвиля конфліктів між бізнесом і державою - це реальність, зумовлена війною та інституційною слабкістю. Для виживання в умовах правової нестабільності компанії повинні діяти проактивно: зміцнювати юридичну базу, готуватися до спорів заздалегідь і шукати альтернативні шляхи вирішення конфліктів. Лише так бізнес зможе захистити свої інтереси та зберегти стабільність.